118 років тому народився мій дід, Володимир Олексійович Голобуцький, історик українського козацтва, професор і викладач Ленінградського, Краснодарського і Київського педагогічних інститутів, Казанського, Чернівецького, Ленінградського університетів, Київського нархозу, багатодесятилітній співробітник Інституту історії української Академії наук.
Автор Економічної історії України, Дипломатичної історії України, робіт з історії Запорізької Січі і козацтва загалом.
Найбільш важливим кроком у своєму житті вважав лист в кінці 1952 року до Сталіна. Тоді починалась якраз підготовка до святкування «возз’єднання України з Росією» - а дід написав Сталіну, що категорично проти терміну «возз’єднання», і детально це обґрунтував. Не розстріляли дивом і через вчасну смерть генсека.
Народився дід на Чернігівщині 1903 року. Але під час перекроювання СССР його рідний Великий Бір на Суражчині відкраяли до Росії. І в більшості історичних і довідкових матеріалів (тим більше російських) тепер пишуть, що Володимир Голобуцький народився на Брянщині, в Росії.
Більше 40 років прожив в Києві, на Нивках – де і помер в 1993 році, за 4 місяці до мого 17-ліття.
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Голобуцький_Володимир_Олексійович