We NLAW you dear women
Любі наші кохані, мами, дочки! Шановні жінки-військові!
Не люблю сексистьских свят, але це випадок особливий.
Мабуть це найтяжче 8 березня у вашому житті. Найстрашніше, яке ми з вами не уявляли в жахливих снах.
Ворог позбавив нас сімейного тепла і ваших поцілунків. Дочок позбавив дитинства, багатьох позбавив дому, а декого — життя або життя близьких.
Днями російські бомби впали на житловий будинок, де була квартира моїх батьків, інші бомби зруйнували мій офіс. У мене нема майна, накопичень, можливостей, джерел доходів. Здається, життя обнулилося.
Але у мене і у всіх нас, хто б’ється, залишається ваше серце, ваша любов і ваша віра в нас і нашу перемогу. Те, за що солодко боротися і не шкода помирати.
А окупанти просто виздихають. Швидко, болісно і у великих кількостях. Не за свою землю і коханих, а за дрібну скажену кремлівську тваринку.
P.S. Окремі вітання з 8 березня від мене і усіх побратимів з 92 ОМБР тим чоловікам, які підлягають мобілізації, але втекли. Ми впораємось і без них.