ЧИ Є СВОБОДА СЛОВА В УКРАЇНІ?

Отак нещодавно виглядав сплюндрований пам'ятник Георгію Гонгадзе та журналістам, які загинули за свободу слова, що знаходиться у сквері Георгія Гонгадзе в м. Києві. Так само насьогодні виглядає ситуація з дотриманням гарантованою Конституцією свободи слова в Україні.

Нічого неймовірного із свободою слова у нас не сталося. Із нею ситуація така сама, як із загальним станом дотримання решти прав і свобод. Всі ми знаємо, що Конституція у нас одна з найкращих у світі, але через системну державну кризу вона (як і решта законодавства) не працює.

Тільки у травні Інститут масової інформації зафіксував 13 випадків порушень свободи слова в Україні. Серед порушень побиття, погрози та пошкодження майна журналістів. Частина цих злочинів скоєна митниками та представниками депутатського корпусу. Ці випадки жахливі і мають системний характер, але крім того в Україні - державі, що заявляє про європейський вектор розвитку, набувають активності і інші процеси - процеси згортання європейських прав і свобод. І одну із перших ролей у цій брудній справі взяла на себе Служба безпеки України.

Як з'ясувалося, послідовників Дзержинського у цій спецслужбі багато, як багато і бажаючих повернути ситуацію в русло 37-го року. Тому і виникла необхідність "напрацювання" технології із припиненням роботи тих, хто наважується доносити до широких верств мешканців України незручну для влади та спецслужб інформацію.

І от на світ з'являється кримінальне провадження по обвинуваченню мене за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч.3 ст.109 КК України.

Із відкритих джерел я знав про намагання екс-президента Порошенка розставити вірних йому людей на відповідальні посади не тільки протягом свого "панування", а й після програшу на виборах. Неприємним сюрпризом виявилось те, як вільно ці люди почуваються після зміни керівництва СБУ.

Дійшло не тільки до боротьби з опонентами екс-президента, а й до того, що СБУ ПРИРІВНЯЛА БОРОТЬБУ З ПОРОШЕНКОМ ДО ДЕРЖАВНОЇ ЗРАДИ.

І тут у мене вже виникло питання. Що це? Відсутність контролю за органами безпеки чи системна робота (тобто "договорняк") по захисту Порошенка від правоохоронних органів та громадських активістів через намагання притягнути того до кримінальної відповідальності за економічні та політичні злочини, що були скоєні Порошенком під час його президентства.

Зараз президент Зеленський стоїть перед складним вибором. Йому необхідно визначитися який вектор розвитку він обирає. Чи це буде вектор брехні та системних політичних і економічних злочинів як при Порошенку, що вже перетворив Україну на одну з держав третього світу із найбіднішим населенням із усіх країн Європи. Чи це буде вектор справжнього європейського розвитку із дотриманням всіх прав і свобод людини і безумовною презумпцією рівності всіх перед законом. А для цього вже необхідний дійсно сильний лідер на кшталт корейського генерала Пак Чон Хі, який змусить перейти всіх ключових політичних та економічних гравців до жорсткого виконання правил та норм чинного законодавства.

Але чи є таким лідером президент Зеленський? Час покаже. Насьогодні складається враження, що він пішов шляхом найменшого опору і не збирається демонтовувати кримінально-олігархічні корупційні підмурки України. Тоді згортання основних прав і свобод людини - перша ластівка, що вказує на наміри побудови в Україні тоталітарно-кримінальної системи керування державою. Тобто, Україні як державі винесено вирок.

Можливо я і помиляюсь, і Зеленському вистачить бажання і наснаги для повернення ситуації в Україні в рамки законодавчого поля. І тоді першим проявом такого бажання стане притягнення до відповідальності Порошенка, обмеження енергетичних монополій, приведення тарифів у відповідність з доходами населення тощо.

Безумовно, хочеться сподіватися на краще, але станом на зараз ми спостерігаємо за згортанням свободи слова - одного із базових прав людини, що гарантується Конституцією України. Подивіться вище на фото пам'ятника Гонгадзе.