Греко-католицька церква повністю переходить на новий календар. Різдво тепер 25 грудня

З 1 вересня 2023 року Українська Греко-Католицька Церква в Україні переходить на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії (часу святкування Великодня). Повідомляє BBC News Україна.

Це значить, що час святкування Великодня і пов'язаних з ним свят залишиться незмінним.

Про це, як передає пресслужба церкви, заявив керівник УГКЦ Святослав у прямому ефірі "Живого телебачення", повідомляючи рішення Архиєрейського синоду УГКЦ в Україні щодо календарної реформи. Синод відбувся ще на початку лютого біля Львова.

Там пояснили, що таким чином "взяли до уваги численні прохання віруючих та провели попередні консультації із духовенством та монашеством церкви про назрілу потребу реформи літургійного календаря УГКЦ в Україні".

Це рішення передбачає:

• УГКЦ в Україні перейде з 1 вересня за новим стилем (початок Індикту) 2023 року на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії (відрахування Великодня лишиться незмінним).

• Для тих парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готовими до такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа), залишити можливість літургійного життя за юліанським календарем на період до 2025 року.

"Виявилось, що підтримка реформи майже у кожній єпархії складала близько 90%", - повідомив Святослав.

Він також уточнив, що частина єпархій за кордоном, зокрема в Британії та Австралії, ще дотримуватимуться старого календаря.

Ця реформа значить, що церква практично повністю переходить на новий Григоріанський календар і майже всі церковні свята тепер там будуть відзначати з більшістю інших християнських церков світу.

Таким чином, зокрема, Різдво УГКЦ буде відзначати 25 грудня, а не 7 січня. Так само інші свята змістяться на 13 днів - Покрова (1 жовтня), Водохреща (6 січня), Миколая (6 грудня) і так далі. Але це не стосуватиметься Великодня.

УГКЦ є третьою за чисельністю церквою України. Вона має кілька тисяч парафій та мільйони вірян по всій Україні. Територіально найбільше вірян у неї на заході України.

Згідно з опитуванням КМІС влітку 2022 року, 54% серед усіх респондентів зараховують себе саме до Православної церкви України. 4% ідентифікують себе з УПЦ Московського патріархату. Також ще 14% вважають себе просто православними, без конкретизації.

Атеїстами себе називають 10%, а греко-католиками 8%.

УГКЦ має православну духовну традицію, проте підпорядковується Папі Римському.

Раніше Православна церква України дозволила окремим парафіям за їхнім бажанням перейти на новий календар.

Предстоятелі двох церков навіть провели спеціальну зустріч, на якій обговорили співпрацю та координацію руху до нового календаря.

УПЦ Московського патріархату засуджує такі наміри.

Більшість православних церков світу живуть за новим календарем, а старим користувались церкви в Україні, Російська православна церква, Сербська і Грузинська.

Два Різдва і Великдень

За старим юліанським календарем Різдво припадає на 7 січня, а за григоріанським - 25 грудня.

Юліанським календарем, який відстає від астрономічного на 13 днів, послуговуються як православні конфесії, так і Греко-католицька церква. Тоді як світська Україна разом з більшістю інших країн вже майже 100 років живе за точнішим - григоріанським, запровадженим у XVI ст.

Одна з причин, чому багато православних не збирались відмовлятися від цієї схеми обліку днів - у тому, що до юліанського календаря прив'язана так звана пасхалія. Це методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор. А Великдень - найбільше свято для православних.

Крім того, за юліанським календарем Великдень обов'язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило.

"Якщо єпископ, пресвітер чи диякон святкуватиме Пасху перед весняним рівноденням з юдеями, позбавляється священного сану", - сказано в Апостольських правилах, які церква приписує учням Ісуса.

Серед інших аргументів наводять і те, що за юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять церковники, сходить у Вифлеємі саме напередодні православного Великодня, а не "католицько-протестантського".

З Великоднем ситуація загалом ще складніша, ніж з Різдвом. Його визначення настільки складне, що навіть більшість православних церков світу, які перейшли на новий календар, Великдень святкують по-старому. Тому Великдень відзначають одночасно всі православні, незалежно від календаря.