Київ змінюється, оновлюється, ремонтується… і витрачає мільйони. Одним із найбільших проєктів Деснянського району на 2025 рік став капітальний ремонт вікон і дверей у житлових будинках, на який передбачено 67,8 мільйона гривень з бюджету столиці. На перший погляд – чудова ініціатива. Сучасні енергоефективні конструкції збережуть тепло в оселях, допоможуть мешканцям економити на комунальних платежах та покращать зовнішній вигляд будинків. Але чи справді все так бездоганно? Джерело: Київщина 24/7.
Цього тижня ми детальніше розглянемо, як розподіляються бюджетні кошти та чи дійсно вартість робіт відповідає ринковим реаліям. Адже, якщо підняти документи, можна знайти чимало цікавих нюансів. Наприклад, суми, закладені в тендерну документацію, можуть виявитися суттєво завищеними, а вибір підрядників – не таким вже й конкурентним. Тож чи дійсно цей тендер – реальна турбота про людей, чи черговий «золотий контракт» для обраної компанії? Ми вирішили розібратися детальніше.
У січні Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної адміністрації оголосило тендер на капітальний ремонт житлових будинків району. Основний акцент – замінити старі вікна та двері на сучасні, енергоефективні конструкції. Проєкт передбачає 67,8 мільйона гривень фінансування з місцевого бюджету у межах бюджету розвитку міста Києва на 2025 рік. Роботи мають виконати до 26 грудня 2025 року.
Згідно з тендерною документацією, у 38 житлових будинках виконають: демонтаж старих віконних рам і коробок; зняття штукатурки в укосах, розбирання відливів та звисів; встановлення нових віконних та дверних блоків; облаштування сучасних віконних зливів. Серед адрес, де проведуть ремонтні роботи, такі вулиці, як Кубанської України, Космонавта Поповича, Братиславська, Лісовий проспект, Оноре де Бальзака, Милославська, Олександри Екстер та інші.
Обурення учасників та моніторинг аудиторів
Зауважимо, що тендер викликав хвилю обурення серед учасників ринку. Основні питання – чому 38 будинків об’єднали в один лот, чи справді умови тендеру відповідають принципам конкуренції, і чи випадково єдина компанія, яка відповідає всім критеріям, має саме ті фінансові показники, які були закладені в документації.
На закиди про дискримінаційні умови Управління житлово-комунального господарства Деснянської РДА посилається на Закон «Про публічні закупівлі» і стверджує, що тендер проведено за принципом недискримінації. У відповідь на зауваження щодо можливого обмеження конкуренції вказано, що новостворені компанії можуть подати довільне обґрунтування про те, як вони планують виконувати роботи. Але наскільки реалістично, що фірма без аналогічного досвіду отримає договір на десятки мільйонів?
Однак не лише учасники тендеру запідозрили неладне. Державна аудиторська служба України вже розпочала моніторинг тендеру, оскільки виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Переможець тендера
Коли тендерні умови виписані так, що під них підходить лише одна компанія, результат не викликає жодного подиву. Саме так сталося і цього разу – єдиним учасником тендера стала ТОВ «Будівельна компанія «Мега Стайл», яка перемогла з пропозицією 64 677 225 грн. Компанія займається будівництвом житлових і нежитлових будівель. Власником та директором ТОВ «Будівельна компанія «Мега Стайл» є Козярівський Андрій Вікторович.
Ця компанія, заснована у 2017 році, за доволі короткий період отримала підрядів на 4,15 мільярда гривень. Будучи одним із найпотужніших гравців на ринку держзакупівель у Києві, вона неодноразово опинялася в центрі скандалів, які ставили під сумнів прозорість тендерних процедур.
Так, у січні 2024 року Вищий антикорупційний суд України зобов’язав НАБУ відкрити кримінальне провадження щодо можливої змови між посадовими особами «Мега Стайл» та Управлінням освіти Оболонської РДА. Йшлося про закупівлю будівельних матеріалів за завищеними цінами. Це викликало обурення громадськості та підозри щодо непрозорих тендерних процесів.
Ще один гучний випадок стався у листопаді 2024 року, коли журналісти з’ясували, що «Мега Стайл» виграла підряд на будівництво укриття для школи під Броварами. Вартість проєкту виявилася настільки завищеною, що після втручання Державної аудиторської служби її довелося знизити на 5,34 мільйона гривень.
Цінова пропозиція
Почнемо з вікон. Планується придбати 3458 квадратних метрів з приведеним опором теплопередачі 0,9 кв. м·К/Вт. Відкриті джерела показують, що цим вимогам відповідають вікна Osnova Premium, які фірма «Віконно-дверні технології» продає по 4427,7 грн (тут і далі ціни без ПДВ) за квадратний метр. Однак у тендерній документації ціна чомусь зросла до 6500 грн за той самий квадратний метр. Це означає, що замість 15,3 мільйона гривень громада заплатить 22,4 мільйона. Націнка на ці вікна сягає майже 47%, що в грошовому еквіваленті становить понад 7 мільйонів гривень.
Не менш вражаюча ситуація із дверима. Їх планують закупити 2211 квадратних метрів за ціною 7500 грн за квадратний метр. Водночас у магазині «Маркет двері» аналогічні двері коштують 4078,21 грн. Тобто реальна сума закупівлі мала б становити 9 мільйонів гривень, але за тендерною документацією громада витратить 16,6 мільйона. Різниця – 7,56 мільйона гривень, а націнка перевищує 83%.
Якщо двері ще можна виправдати якістю чи додатковими вимогами, то ситуація з дверними доводчиками виглядає як цинічна спроба нажитися на бюджетних коштах. Один доводчик у тендері зазначено по 3246,67 грн, хоча в магазині «Domofone» його можна купити вдвічі дешевше – за 1515 грн. А якщо врахувати, що планується закупити 946 штук, то переплата складе 1,63 мільйона гривень, що на 114% вище від реальної ринкової вартості.
Не менш цікава ситуація із закупівлею звичайних гвинтів. Їх закупівля планується по 5,5 грн за штуку, хоча в магазині «Promdom» вони коштують 3,75 грн. І хоча одинична різниця здається несуттєвою, якщо помножити її на 30 556 гвинтів, то виходить, що громада переплатить понад 53 тисячі гривень. Це при тому, що гвинти – один із найбільш стандартних та доступних товарів, які легко купити за адекватною ціною.
І насамкінець – інтер’єрна фарба. Її планують закупити по 130,75 грн за літр, хоча в магазині «APС» вона продається по 104,5 грн. Для загального обсягу 862,02 літра різниця складе 22,6 тисячі гривень, а націнка – 25%.
Висновок
Закупівлі державним коштом давно стали полем для зловживань, і черговий тендер лише підтверджує цю тенденцію. На перший погляд, закупівля вікон, дверей та інших будівельних матеріалів для потреб громади виглядає як черговий проєкт із благоустрою. Проте, варто лише копнути глибше – і перед нами класична схема із завищеними цінами, відсутністю конкуренції та ймовірним розпилом бюджетних грошей.
Загалом, якщо підсумувати всі ці закупівлі, переплата з бюджету складе десятки мільйонів гривень. Найгірше те, що подібні схеми відбуваються із регулярністю, і більшість таких тендерів проходять без жодної конкуренції – як у випадку з цим тендером, де учасник був лише один.
Виникає логічне запитання: чому громада має платити в рази більше за товари, які вільно доступні на ринку за нижчою ціною? І хто зрештою виграє від таких закупівель – місцеві жителі чи наближені до влади постачальники? Відповідь очевидна.
Comments