Концерн Ярослав, що виробляє текстиль, каже, що його змушували декілька разів переробляти проєкти зі встановлення власної генерації, і збільшувати витрати на додаткове обладнання, потреби в якому насправді не було. Повідомляє Інформатор.
Бізнес у Києві активно впроваджує новітні технології у сфері енергозбереження. Втім, не обходиться без проблем: власник концерну з виробництва текстилю "Ярослав" скаржиться на штучні препони, що створює місцева влада у столиці для тих компаній, що бажають встановлювати сонячні станції. Олександр Барсук вже має позитивний досвід в області - три його заводи, що розташовані на Київщині, вже мають власну генерацію.
Про це під час конференції Енерготех, яка відбулась 19 вересня, повідомив засновник компанії Ярослав Олександр Барсук. На сьогодні три невеликі СЕС мають три фабрики концерну - одна в Києві, дві - в Київській області. Перша на 25кВт була пробною, її встановили ще минулого року, а коли досвід виявився позитивним, на фабриці у Богуславі поставили другу - вже на 250 кВт. Потім на підприємстві у Києві встановили станцію на 150 кВт, але її ще не підключили.
У області, каже бізнесмен, процес підімкнення виявився швидким і тривав лише декілька днів. Там у процесі брали участь професійні посередники, що закуповували сертифіковане обладнання, і згодом його встановили. У Києві ж Барсук зітнувся з проблемами.
“Тільки самі проєкти ми переробляли більше двох місяців. Думаю, це офіційна установка - робити якнайбільше проблем для активних споживачів. Наприклад, нас змусили на кожен із двох інверторів - бо не вийшло поставити один через висотне будівництво та ламані дахи - встановлювати прилади обліку та контролю якості, а це додаткові витрати. Дуже часто міняються інспектори, і в кожного своє бачення процесу”, - розповів Олександр Барсук.
Проте, як би там не було, на думку керівника концерну, використання механізму net billing є дуже зручним. Цікава механіка процесу: це можливість генерувати власну електроенергію за допомогою сонячних електростанцій та передавати зайву електрику в загальну мережу. Вона, у свою чергу, буде компенсована у формі коштів, що автоматично надходять на особистий рахунок споживача. Але це не готівка, не гроші на банківському рахунку, а те, що доступно виключно для розрахунків за електроенергію та зберігається в особистому кабінеті.
“Я рекомендую робити все, аби продавати зайву електроенергію. Наші фабрики працюють з 8 до 16.30, вихідні - субота та неділя. А енергія виробляється. Куди її дівати? Звичайно, продавати, адже це прискорює окупність станцій з 5 до 3 років”, - вважає бізнесмен.
Керуючись власним досвідом, Барсук радить встановлювати на СЕС накопичувачі електроенергії, аби більш повно використовувати станції. А ось вітрові установки - справа дуже дорога. Невеликі станції на 30 кВт коштують близько 70 тисяч євро.
コメント